Пухлина всесвіту набрякла
Смертельної образи сном.
У савані густої мряки
Жалобний трауру огром.
Кругом ні просвіту, ні згуку.
Над ладом лагідних угідь
Навис зловмисним помсти круком
Небесний розкрил потойбіч.
Неначе вщухло — і не чутно
В глибинах омертвілих злив
Погроз — ні краплі, та підступно
Завмер у штилі зливи млин:
Із затишку ти тільки спробуй,
Хоч носа висунь ти надвір —
І небо вмить скляне проломить
Свинцевим кулаком тьми вир.
Ти лиш з порога до порога —
Тут засідка ворожа — гульк! —
Як з кулемета із-за рогу
Прозора черга мокрих куль!
І розверзаються утроби
Небесних щедрих водних жнив —
Комори урожай наповнить
Зі срібного зерна краплин.
ДОЩ
© Copyright: Юрий Пересичанский, 2016
Свидетельство о публикации №116081307833
Свидетельство о публикации №116081307833
Рецензии