Сумним подихом вітра нагадала
Про себе ще не золота, але вже сіра осінь
Коли здається на більше зазіхала
Моя доля чи життя, або хтось з них
Та рік вже майже прожито
І осінь робити деякі висновки радить
Та не в якому разі себе заживо
Не ховати, адже жити тебе ніхто не квапить
Просто озирнусь на декілька хвилин
І згадаю все, що відбувалось
Скільки оминула небезпечних стежин
Та про скількох навіть не здогадалась
Скільки друзів приніс чи просто знайомих
Рік, що йде вже до заходу сонця
Скільки моментів приємних, бадьорих
Можна згадати, коли в тебе безсоння
2013
Сумним подихом в тра нагадала
© Copyright: Маргарита Ревина, 2016
Свидетельство о публикации №116081306213
Свидетельство о публикации №116081306213
Рецензии