Як не намагалась, його я не чую
Моє серце більше не б’ється
І щоб не робила, я дуже сумую
За тим, що було і хай хто сміється
І доля, і ти, і всі-всі навколо
Говорять – «Майбутнє попереду!»
Та я це бачу дуже прозоро
Ніби шлюпка не пристане до берегу
Я так боялась цього дня
Того, що все ж таки він прийде
Того, що можу не почути я
Як сонце з сяйвом зійде
Того, що не помічу дива
Чи добра мені зробленого
І хоч життя – штука мінлива
Я схожа на змія втомленого
Від проблем чи від життя
Та яка взагалі різниця
Бо немає більш вороття
Тепер серце – закрита скарбниця
2014
Як не намагалась, його я не чую
© Copyright: Маргарита Ревина, 2016
Свидетельство о публикации №116081208814
Свидетельство о публикации №116081208814
Рецензии