Не дивись у ці очі…Їх не впізнаєш,
бо радість давно випила нудьга…
Не дивись у ці очі, ти ж не страждаєш
І вона тобі не дорога…
Не цілуй…Ці уста вже не вміють кохати,
їх присмак гіркий, не такий, як тоді…
Вони звикли від болю кричати
і, наврядче, ніжність подарують тобі.
Туга й печаль на груди лягла,
наче снігом, припорошила скроні
Їй кайдани самотність навік одягла…
Відпусти її руки… Вже не зігрієш долоні…
2008
Не дивись у цi очi...
© Copyright: Юлия Горлова-Линёва, 2016
Свидетельство о публикации №116081007005
Свидетельство о публикации №116081007005
Рецензии
