Я через очі зазираю в душу…
І бачу яка вона похмура і пуста.
Все розуміючи, сльозу здержати мушу-
Нікому не потрібна сирота…
А те сердечко,ще зовсім маленьке,
щемить, нікому не потрібне у житті…
Нема зовсім,а може десь є ненька,
що не згада, не повернеться в каятті.
Воно ще не жило, а жити вже не хоче…
Бо серед нас багато є сердець глухих
Ми знову зраджуємо ті невинні очі,
А стільки душ таких похмурих і пустих.
2008
Похмурi i пустi
© Copyright: Юлия Горлова-Линёва, 2016
Свидетельство о публикации №116081005544
Свидетельство о публикации №116081005544
Рецензии
