То не червоним заревом спалахнуло небо,
То я за собою спалюю мости…
Ні слів твоїх, ні поглядів уже не треба…
Ти лиш прости, назавжди відпусти…
І в тім вогні розплавляться кайдани,
Життя з тобою ними нарекло,
Так важко буде йти, кровоточимуть рани…
А я піду…Щоб відболіло зараз, відпекло…
Піду, не озирнусь…і більше не згадаю,
Згорять мости…Зміниться весь світ…
І вщент згорить усе, що у вогні палає,
І тільки серця твого лишиться граніт.
2009
Спалюю мости
© Copyright: Юлия Горлова-Линёва, 2016
Свидетельство о публикации №116081005046
Свидетельство о публикации №116081005046
Рецензии