К нець св ту 5. К нець

Ось і все, прокидайся
Настав твій останній ранок
Не плач і не лайся
Ти сам винуватий в усьому
***
Птахи перетворились на попіл
Стеля опала і рознесло вікна
Кров і пил на долонях
І цвяхи врізаються в спину
***
Місяць на небі став пентаграмою
І світлом червоним землю осяяло
Кістки відзначились зламами
А очі накрило соромом
***
Це за те, що тупо втрачаємо весни
За те, що тупо втратимо літо
Нам більше той хрест не нести
Бо нам більше не ходити світом
***
І стало так тихо
І заспівали трави
Бо людей не стало
А з ними отрути і сталі

Квітень 2015 р.


Рецензии