…я виборов спокій у себе самого,
якого донині не знав ще без тебе…
назавжди ти серця чаклунка, та годі,
знов кликати душу у іншу таємність…
в обіймах чужих не сховається вітер,
допоки ще небо безмежне для нас
ми бачимо сни, і радіємо літу,
зів’яне у леті загублений час…
а поки, ми разом на все вже готові,
твій подих зізнання у серці моїм…
ідуть мимо грози, дороги без долі,
і Вічність попереду нас – без руїн…
ще поки...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116081001174
Свидетельство о публикации №116081001174
Рецензии