Вона розливатиме на усіх нас
Прозору рідину з перцем
Ти підеш хитаючись, та повернешся ще не раз
Лизатиме нас вона гірким язиком з шоколадним серцем
***
Ти пам’ятав про щось важливе, але все забув
Під тиском її синтетичних зіниць
Про щось за межами могильних квітів
Які проросли в твоїй горлянці
***
Абсолютно порожня голова
Апатичний рух в молекулах крові
Розірваний шовк – її середа
І лишається смакувати кавовий присмак її слини
***
Позичимо трохи гачків у Розрухи
Проріжемо її цукрову плоть
Покладемо до рота і відсвяткуємо таїнство злуки
З світом розпорядком її апатичним
***
Вона запрошує і тебе у свій бар
Бо ти знаєш, що все даремно
І свій єдиний прекрасний дар
Бачити навколо прозоро – ти загубив
Квітень 2015 р.
К нець св ту 2. Сумн ви порок
© Copyright: Кирилл Пазюк, 2016
Свидетельство о публикации №116081000105
Свидетельство о публикации №116081000105
Рецензии