Цыкады прарочаць цяпло

Цыкады прарочаць цяпло.
А ночка ўсміхаецца: "Дзе там...
Шуткуеце? Лета ж прайшло.
Так хутка, нібы й не было
яго — "капрызульнага" лета.

Хвіліна — і рэшта зляціць —
якісьці там тыдзень апошні.
І ў "летне-астатнім" быцці
адно застанецца — зграбсці
ў далонейкі золата пожняў

і срэбра вышынь-далячынь,
І медь лісталётных падаткаў —
і ссыпаць, адсеяўшы сплін,
у памяці кош — на ўспамін —
як скарбы пары дабрадатнай.

Як рэха вясёлых дзянькоў
калі басанож — і да рэчкі:
з разбегу — бултых — і без слоў
у рай, дзе між  "сонцамалькоў"
пасуцца аблокі-авечкі.

—————————————
Фота Віктара Малышчыца


Рецензии
Цикады пророчат тепло.
А ночь улыбается: - Где там ...
Смеётесь? Ведь лето прошло.
Так быстро, совсем незаметно,
промчалось капризное лето.

Мгновение - и улетят
денёчки недели последней
Глаза и ладошки вместят
остатки прощальной обедни
Из золота пажити летней.

И дальних небес серебро,
летящую медь листопада,
букет ароматных ветров
запомним в душе. Как отраду.
А грусти и сплина - не надо...

И отзвук из детства деньков:
с утра , босоногие, к речке.
С разбегу - бултых. И без слов:
в раю . Где меж шустрых мальков
снуют отраженья - овечки

С теплом, соловушко
)

Зинаида Полякова   23.08.2016 14:33     Заявить о нарушении
Зиночка, спасибо огромное за перевод! И за то, что в гости заглянули!
Вот найду часик— и я к вам.
Спасибо!

Лаззаро   24.08.2016 00:51   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.