Цыкады прарочаць цяпло
А ночка ўсміхаецца: "Дзе там...
Шуткуеце? Лета ж прайшло.
Так хутка, нібы й не было
яго — "капрызульнага" лета.
Хвіліна — і рэшта зляціць —
якісьці там тыдзень апошні.
І ў "летне-астатнім" быцці
адно застанецца — зграбсці
ў далонейкі золата пожняў
і срэбра вышынь-далячынь,
І медь лісталётных падаткаў —
і ссыпаць, адсеяўшы сплін,
у памяці кош — на ўспамін —
як скарбы пары дабрадатнай.
Як рэха вясёлых дзянькоў
калі басанож — і да рэчкі:
з разбегу — бултых — і без слоў
у рай, дзе між "сонцамалькоў"
пасуцца аблокі-авечкі.
—————————————
Фота Віктара Малышчыца
Свидетельство о публикации №116081010151
А ночь улыбается: - Где там ...
Смеётесь? Ведь лето прошло.
Так быстро, совсем незаметно,
промчалось капризное лето.
Мгновение - и улетят
денёчки недели последней
Глаза и ладошки вместят
остатки прощальной обедни
Из золота пажити летней.
И дальних небес серебро,
летящую медь листопада,
букет ароматных ветров
запомним в душе. Как отраду.
А грусти и сплина - не надо...
И отзвук из детства деньков:
с утра , босоногие, к речке.
С разбегу - бултых. И без слов:
в раю . Где меж шустрых мальков
снуют отраженья - овечки
С теплом, соловушко
)
Зинаида Полякова 23.08.2016 14:33 Заявить о нарушении
Вот найду часик— и я к вам.
Спасибо!
Лаззаро 24.08.2016 00:51 Заявить о нарушении