Уява

Уявила, як Емілія по березі із рушником біжить
І зразу ж пригадалася з мого дитинства мить.
Адже рушник за спиною- неначе два крила.
Бо політать хотілося. Була іще мала.
І хоч літа злітають( проте нема в них крил),
Бажання полетіти не втратило ще сил.


Рецензии
І хоч літа злітають( проте нема в них крил),
Бажання полетіти не втратило ще сил. Так і повинно бути. Гарний вірш, чудові думки. З повагою

Олег Якимчук   29.11.2016 20:39     Заявить о нарушении
Дякую, що заглянули. Еміля- дівчинка з синдромом Дауна. Батьки її дуже люблять і конкретно займаються.

Татьяна Мазарова   26.12.2016 00:25   Заявить о нарушении