Любов

… І тримати тебе за руки,
І вдихати твої слова,
І в пітьму видихати звуки,
Від яких не болить голова.

І водити тебе світами,
Де немає ні душ, ні тіл,
І обмінюватись життями,
І кроїти серця навпіл.

І будити тебе до ранку,
І навчатися мові риб,
І сидіть голяка на ганку,
Пити каву і їсти хліб.

І чекати тебе з роботи,
І махати тобі услід,
Шепотіти ночами: “хто ти”,
І вогнем запивати лід.

І співати тобі про чари,
Про любов, що не має меж,
Про безумно щасливі пари,
І нестерпно нещасні теж.

І хотіти тебе убити,
Випивати до краплі кров,
І від болю та жаху вити.
Не вмирає така любов.

І тримати тебе за руки,
І вигадувати казки,
І зникати в диму розлуки
На хвилину чи на віки.

І водити тебе світами,
І знаходити світу край,
Крокувати удвох мостами
Й відчувати, що це - мій рай.

І будити тебе до ранку,
Рахувати разом зірок,
Відкриватися до останку,
Помирати від цигарок.

І чекати тебе з роботи,
Прислухатись до шин таксі
Аж до паніки, до нудоти,
до шалено високих сі.

І співати тобі про чари,
Про секрет, що в собі несеш,
Про красиві та юні пари
І про зовсім старенькі теж.

І хотіти тебе забути,
Щоб пригадувать знов і знов:
Куштувати-торкатись-чути.
Не вмирає така любов…