…душа – десь між словом і думкою,
де час перекрикує біль…
на тих сторінках, що лишились не списані
про щось головне Бог мовчить,
і тиша нагадує Вічно про щось!..
тривоги життя перевтіляться в Відчай,
слізьми Небо світ ввесь затопить,
за мить…
байдужість відводить погляд від дійсності,
а ми все блукаємо в пошуку слів…
лункі перевтілення сутності в мрію
лише заграють, мов проліски снів
коротші за пам'ять надії – живі
продовжують шлях свій земний!..
колись...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116080601167
Свидетельство о публикации №116080601167
Рецензии