Що все життя,
Пусті мрії, обман.
Чорнобіла полоса,
Люди, біль, туман...
А що та любов,
Лиш подих й не більше,
Та ти надієшся знов,
Що буде щось інше...
А що ті надії,
Лиш блідий самообман,
Не знаю чи посмію,
Закінчити життєвий роман...
А що ті розмови,
Лиш пустий балаган,
Безцеремонні промови,
З яких сочиться дурман...
А що той весь світ,
Який давно потопає,
Обмотав навколо колючий дріт,
А сам безповоротно вмирає...
А що все святе на землі,
Його давно вже немає,
Ми знищили все, лишивши жалі,
Й самі безслідно зникаєм..
Зникаю...
© Copyright: Марианна Медзинская, 2016
Свидетельство о публикации №116080403735
Свидетельство о публикации №116080403735
Рецензии