О, мила рiдна сторона!

 

Чи відчували ви хоч раз,
Як пахнуть квіти й трави?
Як дихає земля після дощу?
Той ніжний аромат отави,
Що оп'яняє кожну жилочку твою!

О, мила рідна сторона!
Усі думки захоплені тобою!
Ось наша хата, край села.
Де вперше мене мати сповила,
І виряджала у життя з цього порогу!


Я пам'ятаю батька сильні руки,
Лукавий погляд і веселу вдачу!
І матері ласкаву  ніжність    ,
Що мала тисячу цілющих трав,
І  ліків у придачу!

Бувало як накосять  сіна,
Закріплять його поміж двух тополь,
Ще підіпре його драбина,
А нам на сіно, ковдру кинуть,
Щоб не замерзла їх дитина,
Ото була щаслива мить!

Згасав тихенько  день,
Підкрадувалась  ніч.
Зливалася земля із небесами.
І лише Всесвіт зірочками мерехтить
Нам в очі заглядає і мовчить.

Скрізь тихо,тихо.
Ніби світ завмер!
Лиш пахотять духмяно трави,
І шепіт листя із дерев,
Доносить вітерець з дубрави!

Аж ось летить метиорит
Загадуємо ми свої бажання.
Та вже тяжіє  голова,
Й повіки закриваються поволі.
Зникає все, навіть тополі -
У сон із нами порина!
3.08. 2016 року.