Тяжка година

                Світлій пам‘яті загиблих
                в Іловайському котлі присвячую

Пекла жара і працювали „Гради“,
то смерть летіла від „братів-слов‘ян“.
Вони снарядів не жаліли гади,
із шкіри ліз російський „брат“ Іван…

Час зупинивсь, а пил їв хлопцям очі,
у танків навіть плавило броню.
Живі принишкли і чекали ночі,
щоб вийти з моря крові і вогню.

Тут всі свої, нема лиш генералів,
що помирати кинули своїх.
Скотам тим, гнидам, місце за Уралом,
та й як ще можна називати їх?!

Серпневі дні ті в пам‘яті надовго,
залишаться у тих, хто вижить зміг.
Та вічна пам‘ять всім, хто ту дорогу
не подолав і в тім котлі поліг.

Тяжка година, мов зима надворі,
народ крокує в невідому путь.
Серця загиблих світять ніби зорі
і нам дорогу у майбутнє осяють.

31.07.2016


Рецензии