Епiтафiя молодостi

Цідили Сократа, як добре вино,
В житті розбирались помалу...
Ми мали кохання, й було все одно,
Чого ми натомість не мали.

Нам падали ночі, як груші, до ніг:
Солодкі і зовсім нестиглі...
З нас кожен зібрати спішив, скільки міг,
Проте ми обоє не встигли.

Яскравий, хмільний, відійшов пароплав.
Тепер - лише кава із джезви.
Ми порівну мали, що жоден не мав.
Були. Набулися. І щезли.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →