Казкова нiчка

Зорі в небі, як цукати,
Місяць ріжки нагострив...
Вітерець пішов шукати,
Хто б його чим пригостив...

Ніч вдягла чорнезну рясу,
І пишається у ній...
З вітерцем пішла б до вальсу,-
Це одна із її мрій...

Спочиває поле й річка,-
Спокій, тиша навкруги...
Тепла і казкова нічка,
РОси впали на луги...
26 07 2016 р
Вікторія Р


Рецензии