Колись пішов і не залишив адреси,
Куди писати всі мої історії й вірші.
Залишив на самоті ти горе лже-поетеси.
І спогади, що перетворились з кращих - на гірші.
Ти сказав: " Я буду сумувати!
Я й дня не проживу не думаючи як ти там."
Але прожив. І зміг спокійно спати.
А те, що проживала я, не звуть життям.
Ти обіцяв приїхати - але то лиш слова.
Твій ніж у серце з кожним разом глибше.
І замість диму і вогню - лишень смола,
Вона ж замість мене вірші і пише.
Ти так давно зробив мені боляче,
Я думала час зможе біль спинить.
Але не відчуваю тепло сонячне.
Повір мені, воно все ще нестерпно болить.
Все ще нестерпно болить
© Copyright: Евгения Рута, 2016
Свидетельство о публикации №116072407269
Свидетельство о публикации №116072407269
Рецензии