***
Маківка літа. Зірка з неба знов
Скотилась у дозріле жито.
Як можна мріяти не про любов?
Як можна без любові жити?
Хоч відспівали солов’ї давно,
Але у серці вічно лине
Зваблива, ніби молоде вино,
Та сама пісня солов’їна.
І жалібно нявчить у комишах,
Де впали роси світанкові,
Немов голодний кіт, моя душа –
Не м’яса прагне, а любові!
Прагнення любовi
© Copyright: Зелински Эрих, 2016
Свидетельство о публикации №116072406617
Свидетельство о публикации №116072406617
Рецензии