Гниле у розкоші цвіте
Пора роздягнутих повій,
Довіру зрада стереже,
Гниле у розкоші цвіте,
Добро вмирає і пливе.
Дивись у купі совість,
У купі жадібність і злість,
Вогонь зализує рубці,
Бо оживає лише гріх.
Цікаво бавиться душею,
Спустошить не лишить нічого,
Людська понура заздрість,
Ламає і калічить світ.
А там в помиях обернись,
Гризеться кожен за куток,
Проїлась правда до кісток,
Ховай надію у мішок.
А серце скиглить і кричить,
Ненависть з'їла білий світ,
Яскраве плаття одягла,
А у душі смердить, гнила.
Гниле у розкошi цвiте
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116072308901
Свидетельство о публикации №116072308901
Рецензии