Ласкає погляд синє-синє небо,
Хвилює серце тиша навкруги.
Хмарки такі...думки хватати треба,
Та зеленіють навкруги луги.
Мов згадка плине в вечір загадковий.
Торкнись вітрами,-листячка трави.
Втамовуй спраги келих...келих новий,
Та зніми втому з горе-голови.
Ніжність уляжеться тобі на плечі.
Та поклик серця за собою зве.
А у тобі,-ласкавий,тихий вечір...
В моє ім'я коханням оживе.
(Понкратова.О.В.)
Мов згадка плине в вечiр загадковий
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116072302812
Свидетельство о публикации №116072302812
Рецензии
