…на фото навколо тебе зображена радість,
але твій погляд якийсь не справжній… вже вкотре
порожній простір плаче дощем, вдають спокій –
очі наповнені сумом… стурбовані відтінками Часу
летять непоміченим натовпом хвилини мовчання,
миті мимохідь наших поглядів відтворюють пам’ять…
божеволіє навіть тиша падаючи у обійми Вічності…
світ затьмарений розлукою із мріями про Любов
ніяк не може оговтатись від в’їдливого болю,
від постійних перегонів із нашими долями…
врізнобіч біжать шляхи, от і життя не жде,
спливають безсоння згуки, тінню любов стає…
тiнню стае...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116072301279
Свидетельство о публикации №116072301279
Рецензии