Земля моих батькив. Песня

Ми  колись,  врешті-решт,  виростаємо,
Щоб  оглянути  всіх  з  висоти.
Землю  рідну  свою  покидаємо,
Щоб  в  чужині  щось  краще  знайти.
Та  земля  навіть  не  ображається,
Вірить  в  завтрашні  мрії,  мов  сни.
І  надіється,  що  дочекається:
Знов  прилинуть  додому  сини.

Приспів
Земля  моїх  батьків  -  це  поле  не  засіяне,
Це  -  в  небі  вересневім  клекіт  журавля.
Земля  моїх  батьків  -  це  пісня  недоспівана,
Це  -   мрія  недомріяна  моя. 
Земля  моїх  батьків  хлібами  заколоситься.
Над  обрієм  заграє  вранішня  зоря.
Земля  моїх  батьків  -  до  тебе  серце  проситься.
Найкраща  в  світі  ти,  земле

Приспів

Роки  мчать, мов  птахи  бистрокрилії.
У  синів  підростають  сини.
Років  плин  зупинити  не  в  силах  ми,
Не  повернуться  знову  вони.
А  земля  все  чекає,  надіється,
Вірить  в  завтрашні  мрії,  мов  сни.
На   світанку  так  солодко  мріється.
Та  не  линуть  додому  сини.

Приспів

А коли в душу смуток прокрадеться,
Ти  згадаєш  дитинство  своє,
І  збагнеш,  що  крім  горя,  є  радощі,
Що  батьківська  земля  в  тебе  є.
І  вона  тебе  прийме  з  обіймами,
Подарує  тепло  все  своє.
А  коли  день  останній  настане  твій,
Прийме  грішнеє  тіло  твоє.

Приспів


Рецензии