І ніби чародійські ласощі,
Коли твоїм очам біжать мої,
Навшпиньках крізь вогні,ліси,над пасіками,
У віях,відчуваючи сліди.
Вже не така можлива рима слів,
Зірвавшись босою до тебе попід хмарами.
Як схочеш,стану вічним твоїм маревом.
Як ні-самотні сили збережу.
І якщо чесно-стомлена погодою,
Крізь інтоніції,у напівтьмі зника.
Твоїми крилами,моїми перемогами,
Відшукуючи у собі слова.
Така маленька і тендітна дівчинка,
У промінь почуттів,і ледь жива.
Розквітне місячна,зеленоока квіточка,
Щоб дарувати нові відчуття.
Дiвчинка
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072204444
Свидетельство о публикации №116072204444
Рецензии