Баллада о жестах

Много знаков в мире существует,
Жесты пальцев, жесты рук и тел,
Пантомиму жестов, не простую,
Знает каждый маленький пострЕл.

Существует жест универсальный...
Из трёх пальцев, настоящий знак,
Это - ДУЛЯ, жест национальный,
Плюс большой, увЕсистый кулак.

Наша дуля вам не русский кУкиш,
Мелкой фИгой не сразить врага...
С жестом дули не боимся скуки,
Не страшимся в жизни ни фигА.

Держим дулю, временно, в кармане,
Есть что выпить и, покамест, съесть,
Ну а если кто-то нас обманет,
То тогда покажем, кто мы есть.

Не по нраву если чья-то рожа,
Можем дулю ловко смастерить,
Ну а если дуля не поможет,
Сможем, враз, врага обматерить.

В дуле смысл есть и своя харизма,
Можно дулей стенку прошибить,
И, вдобавок, в духе оптимизма,
Кулаком соперника добить.

Дух свободы нам всего дороже,
Нэзалэжнисть  -  самый верный знак,
Если дулю показать не сможем,
То покажем фИрменный кулак.

Можем пукнуть громко и с досады,
Случай крайний, этот жест не нов...
Напугаем "тётю" голым задом
И прибор покажем из штанов.

Жесты часто разрешают споры,
Помогают выразить протест,
И среди солидного набора
Наша дуля - безупречный жест.

Всяких жестов выбор есть огромный,
Все способны зрение ласкать,
Неприличных много есть и скромных...
Лучше дули всё-же не сыскать.

6.05.2013 г.


Рецензии
Доброго святкового дня, друже-поете! Звичайно, що я читаю твої відповіді і дуже радію, що моя "рецензія" (нехороше запозичене слово від диктаторських режимів, краще - "відгук сердечний" на якийсь твір) надихає тебе на чергові поетичні рядки. Щодо моєї авторської сторінки, то я не дуже розумію, чи є вона у мене. Я запитаю в Антона, тоді подивлюсь. У мене фобії з дитинства на промислові вироби, але не на про-мисел думок, мислі. Чергова вдача, хоча, можливо, іноді рима трішки шкутильгає в деяких місцях. Але характеристика національна, як і у вірші "Тю", вірна. Як мовиться, точно в око. Звичайно, що в "очите око", як стверджував Г. Сковорода. "Очите" - означає мисляче. Думаю, що фігура дулі з трьох пальців збігається з тризубом, який вірно обрали як символ народу. Росіяни, які украли нашу історію, чомусь не взяли тризуба. Більше того, вони його бояться, адже ним можна боляче вдарити. Я неодноразово в житті спостерігав разючу силу дулі, коли хтось, хто, можливо був і неправий, але при вигляді дулі, як і голого заду (запорожці в листі до турецького султана писали: "Який ти в чорта лицар, якщо голою сракою їжака не вб'єш"), здавався на милість переможця. З філософської точки зору це прийом софістичний, але з точки зору волі до перемоги (еристики) - надійний. Дуля краще скверного слова, тому в українській мові їх зовсім мало. Ті, що є, або запозичені у поляків, або ж не пов'язані зі святим образом матері - і жінки, і Неньки-України, і Землі рідної. До речі, один відомий письменник з Бердичева - Горенштейн, писав, що мат з трьох слів китайською мовою означає чоловік в розумінні мужчина. Це дисидент, який виїхав з СРСР у 1980 році, повернувся у Росію після 90-х, став досить відомим, але на короткий період, бо був проти сталінізму. Дуже добре, на загал, відгукувався про Україну, хоча, за звичкою, за інерцією вважав українців антисемітами. Я з цим не погоджуюсь. У кожного народу проти кожного, особливо сусіднього, є свої злі поговірки. Так, Гоголь писав "москаля везть", а лінгвіст Фасмер це трактує як "врать". Я це наводжу у книзі про Шевченка.
У мене з'явилось бажання видати твої поезії окремою книжкою. Коли будуть фінанси. Це недорого, але бажано, щоб вони були хоча б у деяких бібліотеках. Я Олімпіаду мало дивився, тому що у квартирі жара, духота. Крім того, легка атлетика, яку я люблю дивитись, була фактично вночі. Ще раз вітаю з Днем Незалежності. До речі, незадоволені нею росіяни та наші совки кривлять рот, коли вимовляють "нєзалєжність", а не "незалежність". Віталій

Виталий Жадько   24.08.2016 17:13     Заявить о нарушении
Благодарен за анализ стиха. Не стесняйся называть конкретно проколы, если замечаешь. Фраза твоя блеск " фігура дулі з трьох пальців збігається з тризубом, який вірно обрали як символ народу." У меня, как-то, не возникало такой ассоциации. А ведь точно! С творчеством Фридриха Горенштейна знаком, в частности, с романом "О четырёх казнях господних". В Горбачёвский период выписывал ВСЕ толстые журналы и зачитывался. 25% моих стихов антиклерикальной направленности, 25% - про политику. Эти темы нынче не в моде. Приходится публиковать на сайте про собачек, пейзажные зарисовки, философские наблюдения, иначе затрут. Идея издать небольшой сборник мне нравится, но у меня нет средств (интересно, сколько бы это стоило?) Олег Охрименко в разговоре со мной заикнулся - "может помощь финансовая нужна?" Я сказал - нет, но он даже не знает, что я что-то там пишу. Последний мой разговор с ним был похож на дружеский. В общем на эту тему мне неудобно говорить. Буду пока публиковать сюда.
Есть предложение, в "Одноклассниках" есть моя страница, там четыре фотоальбома. Один из них про нашу университетскую жизнь. Ты мог бы с помощью Антона скачать для себя фото, которые отражают ту эпоху. Другие фотоальбомы - "Крымские сюжеты" и "Наш двор", в котором ты мог бы рассмотреть как я живу, в каких условиях. Поинтересуйся, если выпадет время, но начинается учебный год, и я не знаю, сподручно ли моё предложение... Засим досвидания.

Маценко Виталий   24.08.2016 22:18   Заявить о нарушении