Птиця

У кожен мій сон заходить твоя ніч,
Я знаю,що очам не бачити обіймів.
Але до твоїх рук тягнуло сильно.
Не можу спати доки ти з думок не зник.

Кидаючись словами,миготіли зорі,
Мене несе,де є твоя душа.
Нажаль, не знаю,як то- буть з тобою.
У вуличного музиканта вже нова струна.

Читай крізь рими,ти у кожному вірші.
Лови і розумій моїх думок натхнення.
Втрачаючи себе ,вже не засну,даремно,
Що тих плечей не торкне голос мій.

Те божевілля безконтрольне з'їло сили,
Пішла би у полон,якщо б ти завітав.
Маленька кішечка, назавжди твоя мила.
Я в цьому світі ,аби ти мене забрав.

Як мала би можливість-то давно б тікала.
Най ті думки розірвуть почуття.
В окні моєму світло миготить до твого дому,
Відчуй, у цю хвилину поряд тебе я.

Це звісно не любов,то інше щось,жорстоке.
Інакше ,як,чому ще не твоя?
Чи може треба почекать ще трохи?
Та як до когось зникнеш-вже мене нема.

І звідки ці слова беру? Маленька таємниця.
Лиш підпис мій : "Кохаю.Щиро.Птиця".