Лети моя пташко до себе додому,
Хутчіше до неба, не бійся, лети.
Тебе не тримає людська небезпека,
Нехай ти побачиш далекі краї.
Нехай твої крила торкне лиш повітря,
І сонечко ніжно тебе обійма.
Ти зверху побачиш маленьких мурашок,
То клітка людей,то є їхня земля.
І ходять неначе прибиті кілками,
Ненавчені радісно день зустрічать.
Заточені ніби в екрані смартфона ,
Не бачать свободи,не хочуть літать.
Здається ,вони вже втопили надію,
Мрійливих позбулись, лишили піскам.
Метою не мають себе схаменути,
Крізь хмари лунають жорстокі слова.
Лети моя рідна від них що є сили,
Побач океани,Зелені ліси.
Ніколи й нікому із них не дозволиш,
Лишати можливості,віри,Лети!
Стань в льним
© Copyright: Белочка 19, 2016
Свидетельство о публикации №116072008635
Свидетельство о публикации №116072008635
Рецензии