Танго. Кавовi слова

Я тебе заповнюю словами,
так, як ллється кава, –  досхочу.
Лиш слова і кава поміж нами.
І сьогодні я за все плачу.

Заплачу за усмішку шикарну
золотими грішми добрих слів.
З нами вип'є кави вся кав'ярня.
З нами вип'є кави весь наш Львів.

Що робити, що мені робити?
На очах у всіх – ми сам на сам.
Може, без зупину говорити,
аби ти довірилась словам...

Я уже не раз руки торкався,
та слова не спиняться ніяк...
Навіть Львів за спиною всміхався:
«Видко, закохався наш хлопак».

Кава – ллється, ллється, скрипка – плаче.
Слів кавових закипає стан.
А вуста твої – такі ж гарячі,
наче філіжанки з порцелян...


Рецензии
Доброго ранку,пан Міклош!Спасибі величезне! Наче й справді знов завітала до львівської кав'ярні -- молода, красива, закохана... Слухаю ту чарівну скрипку, слухаю ті незабутні слова освідчення мого Сергійка...А серце тьохкає та завмирає...Та хіба таке можливо забути?Ви,пан Міклош, досвідчений психолог...Ні, скоріш за все,-- знавець людських душ!Бо як інакше можна писати Такі Вірші?!Дай Боже,Вам міцного здоров'я, творчих знахідок на радість читачам!Нехай з Вами будуть завжди білі крила Натхнення!З повагою до Вас,

Светлана Бублик Краснодон   04.01.2026 10:52     Заявить о нарушении
Пан Міклош,рецензію змогла відправити лише з шостої спроби!Що за дивні дива?Не розумію!

Светлана Бублик Краснодон   04.01.2026 11:07   Заявить о нарушении
"Нехай з Вами будуть завжди білі крила Натхненн!", – і над Вами нехай

Миклош Форма   04.01.2026 13:02   Заявить о нарушении