Я назбераю зе сцясь яблицяк

І ззім азь сь чырвячкы

Я йіду ровыром з Іванова.
Прыкрасно мчаты, ух, ты, навытькы ж,
Колы тобі ажны 100 яшчыкый
Но й пруть слывок пынькы.

А не хатіш хлібнуты хвайнынькых
Заморскых прамо нефті-кашычок?
Бо вітёр вс3чный гэто зь гарнынько
Ек вшкварыть у в марділь.

Да брось ты! Выхлопы? Якы?
Да это ш радошчы ля Тігр.
І от прывесфуемо фсіх,
Хто рубіт нам корчі
І сыплэ гравійк в ніжк.

…шоб вы так внюхвалы, жыдкы,
Сфій діхлофоск фсю жысць!


Рецензии