Невже я так багато прошу.
О люди, будьте добріше,
Я вас благаю, щиро молю,
Вдруге шансу не випаде більше.
Прощайте запеклі образи,
Прощайте і любіть ворогів,
Бо ж немає більшої зарази,
Як зло, котре хлюпає з берегів.
І забудьте про заздрість на вік,
Не плетіть даремних інтриг,
Не ставайте одним із мовних калік,
Котрий просто довчитись не встиг.
Каміння не носіть з собою в одежі,
Не судіть по собі проступки людей,
Не ви ж бо виставляли кордони і межі,
І не вам закривати останніх дверей.
Замість того подивіться у небо,
Одразу зникне біль і страждання,
Не будьте злими, повірте так треба,
А в нагороду доля здійснить вам бажання.
Будьте добрiше
© Copyright: Марианна Медзинская, 2016
Свидетельство о публикации №116071602047
Свидетельство о публикации №116071602047
Рецензии