Чому мовчить моя вкраина
Не в мене тiльки – в багатьох
Стаждає, мучиться родина
Де по одинцi, а де вдвох!..
Батьки однi лишились зайвi
Дiти втiкли грошей шукати по Землi
В Европi затишок знайшли при наймi
Щоб жити, тiльки не стрiляти... у своїх...
Як триста, двiстi рокiв тому
Пiшли на панщину самi
Нема грошей, пiшли всi з дому
I бродять на чужинi сумнi...
Свое домашнє господарство
Покинули назавжди у ганьбi,
А тi, що "вскочили" на царство,
До себе тягнуть грошi – все собi!..
Не можуть люди навiть повернутись
До своїх мiст i рiдних сел
Бо голови можуть позбутись
Замученi мiж правих "правих сил"...
А без пiдтримки синiв, дочок
На копiйках "тягнуть" життя
За газ i все сплатить без проволочок
Грошей нема – не буде майбуття!..
Немає в Неї тих вiдносин,
Що десь ранiше вабила собi... багатих
Немає економiки i грошi просить
Протягуючи долоню до усих пихатих...
А цi, не маючи страждання,
Граблять її як тiльки/нiбито "братва"...
Попране людство, Добро, Кохання
I вже нема колишнього рiдства!..
Вона лежить без захисту тендiтна...
Чорнiше попiлу бруднить багаття зради
Рве на частини iноземна челядь розмаїтна,
А цiну їй гартують люди з Ради...
Колись Вона була в ковдрi зеленiй
Гаї, лани шумiли вiд птахiв,
Тепер по нiй кромсають танки велетеннi
I вся тремтить вiд натиску ляхiв!..
Ранiше все, що в неї вiдбувалось
Несло тепло, натхнення i кохання,
Сьогоднi все це зруйнувалось
I викликає тiльки но страждання...
Мрiї нацiї кинули долу
Майбутне iснує в планах Америки...
Хто змiнить сучасну стодолю,
Спланує Життя без вiйни та iстерики?..
На нiй жила уся моя родина...
Благає захисту тепер, як немовля,
Лежить розладдям рiдна Батькiвщина,
Рiднiша од усього – Українськая земля!..
2016 рiк + 26 травня 2016 року
Свидетельство о публикации №116071401391