Дитинство

 
У кожної людини на віку,
Існують радісні події.
Які вона проносить крізь роки
Як неосяжні свої мрії.

Було це літньої пори,
Земля житами розквітала ,
Зелені трави і сади
Живильним соком напувала.

Усе жило, все вирувало!
Джмелі гули, десь по кущах,
Пташки свої пісні співали,
П'янкими пахощами дихала  земля,
І вся  оця краса  людині дарувалась!

А я, дівчатком босоногим,
По вулицях сільських ганяла.
Вбирала в себе, дивовижний світ!
І кожен день,щось
Нове, в ньому відкривала.

Пила цілющу медуницю,
Що по руках моїх стікала,
Метеликів ловила і жучків,
Набігавшись, у травах засинала.

Наша хатинка, край села,
З-під сонячників виглядала.
В ній моє щастя прижилось,
Та я, в той час, цього не знала!

Бабуся, з дідусем Архипом,
На пасиці колгоспній підробляли.
А мати з батьком, на п'ять сел,
В сільській лікарні працювали.

Їх вдома майже не бувало.
По селах роз'їжджали - лікувати.
Лиш ввечері збиралися до хати.
Ото розмов тоді було!

Набігавшись за цілий день,
Під вечір до бабусі поверталась .
Там  вже чекали мама з татом,
Щоби брудне від  пилу,-
"чортеня"своє забрати!

 13.07.2016 року.