Пелюстки вже давно посипались,
Плоди почали їх гнити.
Це літо треба пережити,
Хоча б не почати курити...
Й принаймні самій не розсипатись.
По безмежному простору
Та духмяному полю,
По квітка з чарівною рОсою
Не розгубити долю!
Не розгубитися,
коли Місяць сплетається з Сонцем,
В таємничий танок невідомості.
Не забаритися
Із спокутою власної грішності
У очах твоєї ж Совісті.
Не забувати
Про розкішності самої прозорості
Твоїх рухів, думок, грації в голосі.
Романтичний зв'язок
Та цікава розв'язка.
Місяць та Сонце разом.
Зайві дурощі, зайва маска.
01.07.16
Подих лiта
© Copyright: Романа Британчук, 2016
Свидетельство о публикации №116071204662
Свидетельство о публикации №116071204662
Рецензии