Стоять занедбані хати
Та ніби стогнуть край села.
Половою городи поросли,
Де вишня рясно так цвіла.
Голодні бігають коти,
Собаки виють в полі,
Вони служили господарям,
Такої не чекали долі.
Та де не де почуєш півня,
Корова у хліву мичить.
Немає жодного сумління
Хтось ще наважився тут жить.
Пісень не чути по під гаєм,
Не чути галас дітлашні.
Таке село сьогодні маєм,
Реалії такі страшні.
А все від того, що у місті
Стає цікавішим життя,
Усюди рожважання різні,
Цивільнішим стає буття.
Село своє занепастили
Вже хлібороби-жебраки.
Бо навманяк усе пустили
Ті можновладці- дураки.
Сосєдка О.Д. 12.07.2016р.
Вмираюче село
© Copyright: Александр Соседка, 2016
Свидетельство о публикации №116071203353
Свидетельство о публикации №116071203353
Рецензии