Покiйна. I - нiчия...
з очима на океан.
Безмежно чуже за змістом,
як бурний – не мій – роман…
як плекане кимсь минуле…
Лежиш собі на землі,
до берега пригорнувши
приборкані кораблі.
Годинами старший ранок –
помножений на км,
де серця мого уламок…
де обрій туманом дме
на сопки... такі барвисті…
Барановський спить вулкан.
Далеке велике місто
з очима на океан.
Безмежно чуже за змістом.
За сутністю – течія,
якій – не важлива відстань…
в якій я – опале листя… –
покійна…
і – нічия…
посвящено Владивостоку...
Владику...
Свидетельство о публикации №116071201715
Со взглядом на океан,
Чужой мне,но все же дорог,
Как бурный-не мой-роман...
Историей век измерив,
Стоит здесь твоя земля,
Открыв, словно дом, свой берег,
Прирученным кораблям
Здесь старше часами утро,
Умножено ширью верст.
И белый туман, как кудри.
Частичку меня принес.
На сопках деревьев шорох.
Барановский спит вулкан
Большой и далекий город
Со взглядом на океан.
Своим для меня не ставший
Течешь, как вода ручья,
Меж нами верст не считавший,
Где я- листвою опавшей,
спокойная...
и ничья...
Тулинов Александр 16.06.2017 21:43 Заявить о нарушении
Только в "спокойная" букву "с" убрать - и в тютельку!!!!!
СПАСИБО,САШ...!!!...
Наталия Цыганова 16.06.2017 22:39 Заявить о нарушении
С уважением и ( если позволишь) нежностью Александр
Тулинов Александр 17.06.2017 11:26 Заявить о нарушении
Наталия Цыганова 18.06.2017 09:18 Заявить о нарушении
Тулинов Александр 18.06.2017 09:26 Заявить о нарушении