Город мой, мой родной... Из Ирины Боговиной

Ирина Боговина (перевод)
---------------------------

***
В небе тёмном огни,
Как обычно, зажглись и...
Велики иль малы,
Все сияют нам с выси.
Цвета  солнца - огни!-,
Цвета неба дневного
И сирени  в ночи...
Зашифрованы, словно!
Весь в цветах белых сад,
Вишен ветви свисают,
Звёзды  сад-звездопад
Золотым вышивают.

Мне  в селе трудно спать...
Нет привычных трамваев...
Никогда не понять,
Как я здесь проживаю?
Там  - брильянтовый бум,
Волшебство  гастролёров ,
Разукрашенный ЦУМ...
Вся столица шахтёров!
Там гирляндам шоссе
Среди склонов  светиться,
"Мирный" там, мой "Босе",
Словно две рукавицы.

Православья кресты
Коронуют соборы,
Стадионы, мосты
И вокзалы, с которых...
В скверах  нежиться ночи,
Где цветы засыпают...
Молодежь спать не хочет,
Над прудами гуляет.
Вниз глядят фонари,
Отражают их воды,
Ивы моют ступни,
Вёсла трогают волны ...

Терриконы   вдали
Что-то всё замышляют,
Все травой поросли,
А людей поджидают.
До рассвета огни
Поднимают в забои
И в объятья свои
Заключают героев…
Стены лавы блестят
И туннели без края,
Непрерывно летят
Вагонетки, как стаи ....

Вот и звёзды - вразлёт,
Побледнели "троянды"
Говорливый народ -
Молодая команда.
Город мой, мой родной!
Ну,  минут не теряя,
Выключай свет ночной,
Новый день начиная!
                ************************************

ИРИНА  БОГОВИНА
Ось вже й першi вогнi...
(http://www.stihi.ru/2016/07/10/7692)
--------------------------------------- 

***
Ось вже й перші вогні
Зайнялися зіркові,
І великі, й малі,
Жовті , сині, бузкові.
Подались ті вогні,
Запалали над містом,
Розлилися вночі
Зашифрованим змістом...
Цвіт рясний, білий сад,
Вишні долу звисають,
Зорі в сад-зорепад,
Золотим вишивають.

Вже в селі-не заснуть...
Звичний гамір, трамваї,
З часом важко збагнуть,
Як без міста жила я...
Діамантовий бум,
Чарівна шахівниця,
Розцяцькований ЦУМ,
Вся шахтарська столиця!..
Мов гирлянди, шосе,
Схили ген розляглися,
"Мирний",рідне "Босе",
Ніби дві рукавиці...

Православні церкви,
В хрестах велично встали,
Стадіони, мости,
Доленосні вокзали.
В скверах затишна ніч,
Квіти вже засинають,
Молодіж пліч о пліч
Над ставками кружляють.
Ліхтарі мерехтять,
Води їх відражають,
Вкупі верби стоять,
Хвилі весла качають...

Терикони старі,
Завжди все щось мудрують...
Вкрились листом, сумні,
В небі зорі чатують.
Ще досвітні вогні
Шахтарів піднімають,
Як героїв своїх,
У обійми стрічають...
Стіни лави блищать,
Їх тунелі безкраї,
Безупинно летять
Вагонетки,як зграї...

Вже й на небі зірки
Зблідли,наче, троянди,
Встав вже люд гомінкий-
Молодіжна команда...
Рідне місто моє,
Навіть, хвильки, не згає-
Вимкне світло, що ллє,
День новий запалає!..