Не жила
У сльозах горючих!
Не виймайте моє серце,
Не занапастіть душу!
Двадцять років не жила,
В пеклі пребувала!
Лиш дитинка, що з'явилась,
На світі держала.
Оцій крихіткі маленькій,
Дні і ночі віддавала.
Всю любов свою і ніжність,
На шляху її поклала.
Щоб щасливою зростала,
Вміла захищатись.
Свою долю вберегла,
Від таких, як тато!
Бо сама всі оці роки,
Не жила, а тліла.
І за цього чоловіка,
Світом занудила.
10.07.2016.
Свидетельство о публикации №116071005127