…усе б пережити до світлого ранку,
на частки буття не ділити, як сни –
розвіяти сумніви враз до останку,
не чути б, як вітер від туги кричить...
кружляє навкруг тебе в жалібнім плачі
осінній, холодний дощ-танцівник.
він може чаклує на долю, на вдачу?..
з ним марю, я мрію – усе відболить…
з дороги б не збитись, не йти проти Бога!
дарма обмовлятимуть нас вороги…
блукати без цілі я більше не в змозі,
благаю припинення врешті війни…
благаю...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2016
Свидетельство о публикации №116070701089
Свидетельство о публикации №116070701089
Рецензии