забули...

…у стомленім відчаї милості мало,
бо ми загубили в дорозі любов…
вчорашніх обіцянок просто не стало
незвичний тепер нам днів коловорот.
назустріч безлюддю ідуть хмари небом,
сліпа ніч виплакує очі терпіння.
почути щось інше я хочу від тебе,
от тільки мені не достатньо везіння…
спочатку здавалась ненависть, лиш грою,
спинитись бажання було і спливло…
убогими стали в двобої ми двоє
забули, якою ввижалась Любов…


Рецензии