Як в серці радість залишити,
Тепло душевне, що покрила злість?
Туманом і оманою спинила,
Гарячі сльози на душі.
Навіщо били, осторонь ішли,
Сліпі, спустошені до краю?
І вмить прокинулись на дні,
Голодні, вимушені гнити.
Тяжкі канави і могили рили,
Пекучі сльози їли, їли,
Христа до серця притулили,
Глибокі рани не зашили.
Дивились вічно уперед,
Шукали віру й справедливість,
А в бік отримали удар,
Землею приховали тіло.
І крізь розломлені кістки,
Зростає інший світ убогий,
Де в серці жадібність і злість,
Довічна порожнеча в тілі.
І кожен слабкого товче,
Гвалтує, біситься і зве,
З могил сирих холодне тіло,
У дім прийде.
Як в серцi радiсть залишити?
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116070407440
Свидетельство о публикации №116070407440
Рецензии
Сумні мотиви... Нині в серці неможливо ростити радість - війна триває...
Артур Грей Эсквайр 05.07.2016 03:20 • Заявить о нарушении
Артур Грей Эсквайр 05.07.2016 03:20 • Заявить о нарушении