Схвильовано дихає в спину гарячим вогнем...
Недума палає...чи й правда скоріше мине.
Вгамується згодом,забудеться...наче б то спить.
Та й більше у грудях ніколи вже не заболить.
Чи спогадом варте,чи покликом серця того...
Жеврітимуть рани...пектимуть слова ті його.
Що скажуть...шо буде...болітиме в грудях не раз...
Та хочеться вірить...болітиме...хай не від вас.
Нехай буде боляче,ти не неси тільки біль...
І так вона плине у серце моє звідусіль.
Та марні надії,на те що пробачив мене,
Тож біль та кохання,зостанеться. Не промайне.
(Понкратова.О.В.)
Схвильовано дихае в спину гарячим вогнем
© Copyright: Лена Грама, 2016
Свидетельство о публикации №116070407322
Свидетельство о публикации №116070407322
Рецензии