Я дякую Богу за те...
Що мала можливість жити,
В Великій Країні Рад
Де були щасливі діти.
І весело жилось старим,
Бо мали, що їсти і пити.
Себе одягнути і кожному дню,
І сонцю, і пташці радіти!
Де, сімдесят років
Змогли, без війни,
П'ятнадцять республік
У мирі прожити.
Майбутнє своє
І майбутнє дітей,
Зуміли вони,
Як ніхто, захистити.
Робоча людина
В пошані була,
Бо працювала
І вміла творити.
Не тільки для себе,
А й інших людей,
Блага суспільні ділити.
А дітям, найкраще
Завжди віддавали.
Для них стадіони
І школи й садки,
Лікарні і вузи, гуртки,
Театри, кіно, й табори.
За все це....
Не треба було платити.
В такій Україні,
Хотілося жити!
10 червня 2016 р.
Свидетельство о публикации №116070406608