не намарно...

…неприкаяний вітер в небесах голосить:
забери мене звідти, де хтось заздрить щомить…
Світ у відповідь вітру безнадійно мовчить…

мить натхнення безжально відбирає життя,
нелюбов когось жалить, мені дарить Знання!..
переповнене серце і душа Почуттям…

коли ти не самотня не самотній і я,
досконалого вчора, як і завтра нема!..
тож любов без Любові не покаже лиця…


Рецензии
Дуже цікавий вірш!

Артур Грей Эсквайр   05.07.2016 03:36     Заявить о нарушении
Спасибі Вам Артуре!.. Усе б дійсно не намарно... З повагою Віктор...

Виктор Сурженко   07.07.2016 05:22   Заявить о нарушении