План
Мої вірші і проза усе ще нічого не варті
Ні вчора, ні завтра, ніколи не чутно
Як плаче один із моїх нотних станів.
А взагалі якщо чесно, якщо правду казати,
То єдине, що хочу я й душа моя зараз –
Це план необхідний не менш ніж на місяць
Хоча за цим планом з депресії я так і не вийду.
Єдиний мій план: запастися мартіні,
Купити побільше вина і горілки,
Купити побільше сигарет і без тіні
Іти подалі й подалі від світу.
Не виходити ні на хвилину з кімнати
І писати багато віршів і прози,
Стати кимось важливим в історії,
Стати талановитим, молодим есеїстом.
Ну, а любов то таке вже.
Вона, як папір, буде легко горіти,
Вона, як вода, перетвориться в лід,
Вона буде й влітку нас холодом «гріти».
І нащо вона, ця стервоза мрійлива,
Нащо вона полонила цей світ?
Нащо їй люди і душі людськії?
Нащ; вона нам, коли є віскі й джин?
Свидетельство о публикации №116070305291