Бокс

Мій зіпсований настрій -
Твої зіпсовані нерви.
Моя любов - чесність,
Твоя ненависть - твердість.

Може, ти вже усе забув.
Може, я ще тобі нагадаю.
Точно знаю, що не любов.
Ми не виключення із правил.

І якщо ти когось забув,
Не нагадуй йому про себе.
Не принось знову подарунки,
Не пиши вже листів. Не треба!

Може, він вже забув про тебе.
Може, став ти уже чужим.
Не нагадуй тепер про себе,
Адже першим почав цей бій.

Проти когось чи проти себе -
Це проблема лише твоя.
Раунд програно, знай, тепер вже
Цей танок поведу я!

Раунд другий! Пробили в гонг.
Ти на рингу стоїш знесилений.
Ти не вмієш робити боляче,
Але вперто хочеш зробити це.

Три хвилини і ти підеш
В свій куток, до свого тренера,
А от я залишусь назавжди
В переможній стійці Фрейзера.

Третій раунд. Ти ще не впав.
Та не впасти не значить виграти.
Я не впала також, і знай,
Переможця іще не вибрали.

Перемога іще попереду, а на разі,
Ні ти, ні я.
Переможені й недовершені. І хоч в принципі, все попереду,
Але вдвох нам не знать буття.

Ти один, я одна, ми не разом.
Бій не програно, йде війна.
Ми встановимо нові правила
Несумісного майбуття.

Раунд п’ятий, четвертий, сьомий,
Прототип нашого життя.
Поєдинок за те майбутнє,
Що настане посеред дня…

Наше спільне прекрасне завтра
Вже програло давно той бій.
Ми окремо, ти знаєш сам це.
Котрий раунд, а ти стоїш.

Одинадцятий вже минув,
Час востаннє збудити долю
І іти, бо нема життя
Нам без тіні хоча б перемоги.

Ось дванадцятий врешті раунд!
Він розсудить нас назавжди.
Я вітаю, ти став чемпіоном.
А я ось пішла… й лиш туди.

Ти вже вибач мені, будь ласка.
Вийшов час виправлять помилки.
Не побачиш, і вже не скажеш,
Бо пішла… Вже немає нужди.

Ти – безсмертя моє!
Й тільки в серці у тебе я буду жива…
Хоч тепер мені легко й спокійно…
Я програла цей бій, я програла життя!

І тепер шкодувати вже пізно,
Лиш тебе пам’ятаю! Знай…
Ти, головне, мені просто вибач,
Ну а я піду. Бувай!