Не почуттями живемо
А користі заради.
Бездумно по життю йдемо,
Шукаємо відради.
І, переймаючись не тим,
Важливе пропускаєм
Та спішимо. Куди, за чим?
Самі того не знаєм.
Але у чому сенс життя?
Що в нім найважливіше?
А може, чисті почуття
І є те, найсвітліше?
Любов до мами, до дітей,
До степового краю.
Любіть себе, любіть людей,
Я вас усіх благаю!
Свидетельство о публикации №116070108283