Надія у душі не помирає,
А, навпаки, сильнішою стає,
Дороги непрості перетинає
І чисту воду із криниці п’є.
Я заздрю їй, її невтомній силі,
Славімо її стійкість і красу.
А дні за гратами хоч почорніли,
Ви бачили в її очах сльозу?
Чекати важко вирок ворогів,
Експеримент нелюдськості без міри,
Несправедливість, лють, ненависть, гнів
Кайданами лягли на символ віри.
О, ні! Ви чуєте про Україну спів?
10.04.2016 р.
Апокриф
© Copyright: Сафие Гасанова, 2016
Свидетельство о публикации №116063004173
Свидетельство о публикации №116063004173
Рецензии