Скажи мені, як ти збудуєш країну,
Коли ти не знаєш, чия це земля?
Руйнуєш і робиш із неї руїну,
Бо думаєш, що Україна твоя.
Але ні, паничі, Україна не ваша,
Не тих, хто грабує й катує її.
Вона лиш того, хто за неї поляже,
І сам захищатиме на війні.
Лиш той українець, хто думку святую
Тараса у серці своєму хранить,
Хто "нову сім'ю" що хвилини будує,
Хто віри не втратить лишень, ні на мить.
Лиш той українець, хто мову плекає,
Хто любить та не паклюжить її.
Вона завдяки лише нам не вмирає,
Й лунає немов навесні солов'ї.
І кожен із нас хто лиш буде казати,
Що наша країна - це наша земля,
Ти лиш зупинися і спробуй спитати,
Чому це насправді країна моя?
Чому Украина моя?
© Copyright: София Чиляева, 2016
Свидетельство о публикации №116062907314
Свидетельство о публикации №116062907314
Рецензии