Меня словила колбаса укр

          МЕНЕ  ВПІЙМАЛА  КОВБАСА

Мене ловила ковбаса
І ковбаса мене впіймала!,
Хоча ні розуму вона,
Ні сили людської не мала…

Та й довжиною всього в лікоть,
Діаметром з сусідський ніс,
А все фронти на мене ліпить.., --
У серці ніби з нею зріс.

І справа, зліва обступає
І запахом аж обпіка..!
Звірюги гіршої немає,
Як та скажена ковбаса.

Ні, ні, не буду навіть думать!,
Не їм ніяких я ковбас..,
Мене копченим не обплутать,
Є хрін й гірчиця про запас.

Уже і снідав, і обідав,
На вечір випив молока,
Лягаю спати, бог же відав,
Пригода сталася яка.

Я вже заснув… А тут наснилось,
Що треба тещу годувать…
Ну тут мені і прояснилось,
Кому «ту гадину» віддать.

Пішов, сплючи за ковбасою..,
Дістав шматину немалу..,
А тещі й слід пропав старої,
Лиш я, все їм, та все жую…

Невже, невже?? Яке то горе!
Де стільки хитрості надбала..?!
Ніколи б навіть не подумав,
Щоб ковбаса, МЕНЕ  ВПІЙМАЛА..??!

Біла Троянда
Белая Роза-Таня Маслий
29.05.2016.


Рецензии